-
Красивий, мужній, гордий і шляхетний,Ти звідки – із легенд чи із казок?
Чому твій образ – вже пріоритетний
Об’єкт моїх емоцій і думок?
Хто ти? Який ти? Я тебе не знаю.
Чого ж впустила в зону мрій і снів?
Навіщо, наче манускрипт, вивчаю,
Не маючи ні шифрів, ні ключів?
Ти – випадковість чи закономірність?
Надовго чи всього лише на мить?
Для чого вже сплелися зрада й вірність?
Чому на серці солодко щемить?
Для мене ти – жорстоке покарання,
Що врешті знищить цінності святі?
Чи, може, за усі поневіряння
Найвища нагорода у житті?
Terra incognita. Магічна книга,
Яка пророчить здійснення бажань.
Та крок, сторінка – і нова інтрига,
І знову ціле море запитань!
Твій загадковий світ змоделювати
Напевно не судилося мені.
Тебе ні довести, ні спростувати –
Ти десь у паралельній площині.
Між знаним і непізнаним границя
Щоразу тільки більшою стає.
Для мене нерозкритна таємниця –
Уже той факт, що ти на світі є.
Тож будь. Такий незвіданий, незнаний.
Не демонструй космічної душі.
Та знай, що ти потрібний і жаданий,
І хтось тобі присвячує вірші.
Тому, йдучи по звичній вже дорозі,
В оселю щастя іноді звертай.
А, відчинивши двері, на порозі
Чорняву НЕЗНАЙОМКУ зустрічай.
Немає коментарів:
Дописати коментар