-
Я вже звикла тільки те сприймати,Що стереотипам суперечить.
П’ятий кут все пробую шукати
І єднати несумісні речі.
Біблію трактую дарвінізмом,
В джинсах можу провести педраду,
Якщо вірю, то із скептицизмом,
І кохати вмію через зраду.
Логіку з абсурдом поєднала,
Бо весну у зиму запросила –
Як художниця домалювала,
Як естетка дещо прикрасила.
Що в житті звичайно й прозаїчно,
В пам’яті розмито й невиразно,
То у мареннях все фантастично,
А в уяві чітко і прекрасно.
Знову я усе переплітаю,
Щоб не пам’ятати й не забути.
І щоразу ніби повертаю
Те, чого уже не повернути.
Немає коментарів:
Дописати коментар