-
Так склалось, що душа біохімічна,Сформована на матриці життя,
Потрапила у вир метаболічний,
З якого вже немає вороття.
Порізана спочатку і побита
Жорстокістю й цинізмом рестриктаз,
Тепер вона полатана-пошита
Із участю турботливих лігаз.
Несла доцільна та раціональна
Тягар ще нерозкритих відчуттів,
Бо розгадати код універсальний
Ніхто до цього часу не зумів.
І раптом в лоні чудо-рибосоми
Її фермент до себе прив’язав.
Трансляцію, для неї невідому,
Сміливо й переконливо почав.
Процес ініційований прегарно:
Знайшовсь до шифру ключик чарівний
І транспортний триплет комплементарний...
Пептидний є зв’язок уже міцний.
Матеріалізуються бажання,
Так чітко елонгація іде –
Триває синтез справжнього кохання,
Яке до щастя їх не приведе.
Летальну термінацію віщує
Цинічнопрагматичний стоп-кодон.
ВІН – відійде. ВОНА – дисимілює.
На жаль, такий в природі є закон.
Немає коментарів:
Дописати коментар