-
Я йшла життям упевнено і сліпо.А поруч, з підсвідомим на межі,
Блукала мрія всесвітом душі,
Пов’язана із комплексом Едіпа.
І раптом доля широко відкрила
З дитинства рідні і близькі світи:
Усеземний – людської доброти
Й космічний – волі, мужності і сили.
Збулося те, що солодко наснилось.
Настав для щастя благодатний час.
Його так мало нині є у нас.
Шкода, що ми раніше не зустрілись.
Але ще рано спогадами жити,
Бо юна осінь – майже як весна.
До нас уже навідалась вона –
Спішити треба вірити й любити.
День Валентина – ще одна сторінка
У збірці спільно створених есе.
Тобі, кого кохаю над усе,
Дарую серце замість «валентинки».
Немає коментарів:
Дописати коментар