-
Де перешкод немає нездоланних,В реальнім світі, де чудес нема,
Здавалося, чітка і бездоганна
Проходила у просторі Пряма.
Й потрапила у вимір ірреальний,
Прямуючи через свої літа.
А там красиво, точно, ідеально
Її торкнулись промені Кута.
І простір переплутався із часом,
Зірками засвітилась площина,
Де, перетнувшись, опинились разом
Спокусник ВІН і грішниця ВОНА.
Пряма і Кут. Неважко здогадатись,
Що в результаті вже трикутник є.
Та з неба час на землю повертатись.
Хай без відрізка. Кожному своє.
Немає коментарів:
Дописати коментар